Алея Пам’яті Героїв: шана випускникам, які віддали життя за Україну

Найвідданіші сини й доньки України… У мирний час вони мали б розбудовувати нашу державу, бути рушіями її розвитку, творити майбутнє. Але коли на країну прийшла небезпека, саме вони — люди, яким було що втрачати, — стали на її оборону. Вони не злякалися відповідальності й зробили те, що під силу лише справжнім Героям.

Сьогодні, у такий важливий для нашої країни День Гідності та Свободи, ми не лише вшановуємо мужність і непохитність українського народу, а й згадуємо тих, хто став символом цієї незламності. Це день, коли подвиг набуває особистого значення, коли кожна історія героя — це історія про ціну свободи.

У гімназії з’явилося особливе місце пам’яті — Алея, що увічнює подвиг наших випускників Івана Дубілея та Юрія Наточія, які віддали життя за Україну.

Під час заходу директор гімназії Лариса Ігорівна Дубовик представила гостей та розповіла, якими були хлопці в школі, якими вони запам’ятались однокласникам та вчителям.

На заході був присутній Олександр Миколайович Юрченко — громадський активіст, народний депутат Верховної Ради IX скликання та військовослужбовець Збройних сил України — він  звернувся до присутніх із словами:
«Ми маємо пишатися випускниками цієї гімназії, які показали найвищий приклад відданості та любові до Батьківщини. І наша спільна місія — пам’ятати їхній подвиг і передавати його майбутнім поколінням».

Завдяки сприянню Олександра Миколайовича для гімназії були надані саджанці туй — дерев, які символізують вічність, пам’ять і життя, що продовжується. Їхня зелена крона — свідчення незгасної шани й того, що пам’ять про наших Героїв не в’яне. Разом із Юрченком О.М. були його помічниця та рідні, які підтримували ініціативу. До створення Алеї долучилася й дружина Івана Дубілея — Оля.

Надзвичайно важливо, що сьогодні, у час важких випробувань, пам’ять про наших захисників зберігається. Їх не забувають — їхніх рідних запрошують на такі події, щоб разом вшанувати подвиг тих, хто віддав життя за Україну.

Ця Алея — це наш спільний знак вдячності й поваги. Це місце, де оживає пам’ять, де ми згадуємо їх молодими, сильними, сміливими — такими, якими вони були, коли навчалися тут, у стінах нашої гімназії, формували свій характер і світогляд.

Низький уклін нашим Героям.
Шана й підтримка їхнім рідним — батькам, сестрам, дружинам і дітям.

Вони назавжди з нами.