“Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.”
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років.
З метою гідного вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління в нашому закладі освіти відбувся цикл заходів з цієї нагоди.
У шкільній бібліотеці організовано виставку фотоматеріалів та публіцистичної літератури «Стежини скорботи: голодомор в Україні», проведені класні години, позакласні заходи, година пам’яті і скорботи ”Україна пам’ятає!”
Учні 8-х класів провели диспути на тему «Трагічні уроки історії», переглянули документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна». Проведено виховні години на теми «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця», «Голодомор 1932-1933 років та його висновки», “Пам’яті жертв голодомору” , «Ті страшні 1932-33 роки», «Голодомор 32-33-х років. Ти пам’ятай і ніколи не забудь».
На уроках історії учні школи переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались та підготували виступи з даної тематики. Звертаючись до учнів школи, директор Дубовик Л.І. закликала всіх зберегти пам’ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та загальношкільною хвилиною мовчання о 12:00 школярі вшанували пам’ять померлих під час Голодомору.
В цю мить кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних…
Також було організовано учнями 8-А класу інформаційний вісник в холі школи «Пам’ятаймо цю скорботну дату в ім’я майбутнього України». Діти нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.
21 листопада учні 5-Б класу прийшли вшанувати пам’ять людей, які загинули під час цієї страшної трагедії до музе та меморіалу Жертвам голодомору, де школярі зробили свічки пам’яті.
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
0 коментарів