Ми — нація, яку видно здалеку. Ми — Україна. І вишиванка — наша гордість!
У час повномасштабної війни вишиванка — це не про свято, не про моду. Це — про сміливість бути собою. Про пам’ять. Про те, звідки ми. Це — про «код нації», що живе у візерунках — і в нас. Це — про вибір. Про позицію. Про ідентичність. Це — про «Я — українець».
У День вишиванки наша гімназія — це не просто освітній заклад. Це простір, де виховуються свідомі українці. Тут кожен візерунок — як слово у великій розповіді про націю. Тут кожен урок — як крок до глибшого розуміння себе.
15 травня ми не просто одягнули вишиванки — ми зробили їх частиною освітнього простору, частиною щоденного виховання поваги до власної ідентичності.
Ми вдягнули нашу силу. Нашу памʼять. Нашу нескореність.
Сьогодні наші вчителі та учні:
• говорили про витоки української вишивки та її регіональні особливості;
• учні 2-А класу малювали традиційні орнаменти як спосіб збереження культурної ДНК;
• учні 4-Б переглядали презентацію та проходили цікаві завдання: розгадували ребуси, працювали з прислів’ями та вправами, пов’язаними з темою вишиванки;
• переглядали відео, що допомагали краще зрозуміти значення символів та кольорів;
• проводили бесіди про те, як через вишиванку ми заявляємо світові: “Ми є. Ми були. Ми будемо!”
Ми вчили дітей не тільки історії, а й гордості. Не тільки кольорів, а й смислів.
Особливо творчо до Дня вишиванки підійшов 4-А клас разом із класною керівницею Ольгою Олександрівною: учні кодували власне ім’я за допомогою вишитих орнаментів — створюючи неповторні візерунки, що стали символами їхньої особистої ідентичності.
І, звісно, не обійшлося без улюбленої фотозони в холі гімназії.
Наша талановита Ольга Миколаївна, як завжди, створила особливий простір — куточок “Код нації. Сила в тобі”, де кожен охочий міг зробити пам’ятне фото, зупинитися, подумати, усвідомити.
І, звісно ж, ми фотографувались!
Бо хіба можна не зафіксувати цю хвилю гордості, коли вся гімназія — мов квітуче поле, вишите любов’ю до України?
Нехай підсумком цього натхненного дня стануть слова директорки гімназії Лариси Ігорівни, сказані сьогодні: “Гімназія — це місце, де навчають знати. Але ще більше — де навчають бути.
Бути гідними. Бути справжніми. Бути українцями. Сьогодні ми не просто провели день у вишиванках. Ми вчили серцем. Вчили бути незламними. Вчили бути своїми.”
Ці слова — як серце цього дня. Як вишитий хрестик, що тримає в собі віру, надію й любов до України.
#МояВишиванка
#ВишиванкаНашГенетичнийКод
#ОсвітаКиєваМісцеСили
@Департамент освіти і науки Києва
0 коментарів