Війна… Просте слово. П’ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує воно в нас!
Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов…
Скільки болю, гіркоти, самотності і смерті несе в собі це слово!
Війна — це самознищення, це безглуздя, це знецінення людського життя, це геноцид людства.
Війна — найбезглуздіше, найсмертоносніше, найруйнівніше та найстрашніше, що могли придумати люди.
Вона жорстока та невблаганна, яка залишає після себе дітей сиротами, жінок вдовами, чоловіків, синів інвалідами, людські мрії нездійсненими, психіку ураженою, вона несе лише смерті, нестерпний біль, голод, втрати, гіркі сльози, страждання, тяжке горе, самотність, залишає зруйновані міста, села, порушену екологію та біль: фізичний та моральний.
Війни завжди починається раптово. Так сталося і 1 вересня 1939 році розпочалася найстрашніша, найближча, найкривавіша – Велика Вітчизняна. Яка стала найбільшою війною в історії людства. У ній брали участь десятки країн. Ніколи до цього історія не знала війни з такою кількістю жертв.
Наша країна теж була залучена в ці події. Немає родини, яка б не втратила близьких у цьому кошмарі.
Сьогодні, 8 травня, у всьому світі, зокрема, і в Україні, відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.
Вже восьмий рік поспіль Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв та героїв Другої світової війни, разом з США та Європою. Це важливий для кожної людини день, який відрізняється сильним символізмом. Пам’ять – означає, що ми пам’ятаємо тих, хто поклав своє життя в період від 1939 до 1945 року. Примирення – символ того, що всі країни повинні об’єднатися разом.
Багато людей тоді стали героями, захищаючи те, що було для них святим.
Друга світова – це зламані долі, розбите щастя, втрачене дитинство, розлучені закохані, розірвані сім’ї. Це військові злочини: тортури та знущання, досліди над живими людьми. Це спалені міста та села, заміновані поля, концтабори,…
Страшно згадувати, що пережило людство.
Її відголоски і дотепер відгукуються вибухами забутих у полях мін та снарядів.
Здавалось би, у 21 столітті, після того, як людство пережило дві світові війни, говорити про Третю — безглуздість.
Та на жаль, 24 лютого 2022 року на територію України знову прийшла війна і ми знову втрачаємо воїнів-захисників, невинних жертв серед мирного населення. Але ми продовжуємо боротьбу на прикладі подвигів наших предків.
Війна — це подія, яку треба не тільки пережити, але й осмислити. Вона не тільки руйнує, але часто веде до згуртування народу, до емоційного, культурного, морального, етичного сплеску. Вона об’єднує людей у єдиному пориві проти спільного ворога.
Ми разом кажемо злу «Ніколи знову».
Вшановуючи пам’ять тих, хто протистояв нацизму й тих, хто віддав життя у боротьбі з російським окупантом.
Не треба більше війни. Ніколи.
Ми знаємо ціну війни. І миру…
І ми знову захищаємо свою державу.
Заради миру.
Заради України.
Заради наступних поколінь.
І хочеться звернутися до усіх землян словами:
Ніколи знову!
Пам’яті всіх, хто загинув за Україну 1939-1945
#дистанційне_навчання
#пам’ятаємо_перемагаємо
#1939_1945
#Все_для_Перемоги
#Ми_сильні
#Ми_Україна
#Все_буде_Україна
0 коментарів