Жива книга історії: учні гімназії в бібліотеці ім. Наталі Забіли на форум-театрі казкаря П.Браницького.

У світі цифрових технологій особливо цінними стають миті, коли діти можуть доторкнутися до живої історії — не з підручника, а від людини, яка її переказує мовою серця та уяви. Саме таку подорож отримали учні 3-А класу (класний керівник Верета З.В.) та 4-А класу (класний керівник Олєйнікова А.С.) під час зустрічі з казкарем Павлом Браницьким у дитячій бібліотеці ім. Наталі Забіли. Тут школярі потрапили у світ форум-театру “Козацькі бувальщини” разом із казкарем Павлом Браницьким, який перетворив звичайний день на справжню історичну пригоду.

Пан Павло відкрив дітям маловідомі мовні та культурні скарби. Учні дізналися, що багато українських слів мають давнє коріння та особливі значення. Справжнім одкровенням стало пояснення слова “мати”, яке у прадавній мові означало “ти — моя”, а також походження слів козак, гетьман, Україна, Дніпро.

Не менш захопливим стало знайомство зі світом вишиванки, де кожен візерунок — це закодована історія, молитва чи ім’я. Діти вперше почули, що орнамент міг розповісти про людину більше, ніж будь-які документи.

Атмосферу козацької доби підсилювали поезії Павла Браницького та перегляд мікрофільмів, у яких учні дізналися цікаві факти, зокрема те, що знаменитий танок “Гопак” колись був бойовим мистецтвом.

Особливий захват у школярів викликала інтерактивна частина:

• перевтілення у козака, амазонку та навіть дронщика,

• пісенний флешмоб “козацьких пісень” (створених у співпраці з ШІ),

• “битва” з негативними рисами характеру — діти символічно “стріляли лазером” у картки зі словами обман, злість, байдужість.

Після театрального дійства учні познайомилися з бібліотекою ближче: для них провели невелику екскурсію та показали мистецьку виставку вихованців КМКЦ “Трамплін”.

Такі зустрічі — це не просто культурні події. Це важливий крок до виховання любові до книги, пізнання української культури та формування патріотичної свідомості. Адже коли дитина торкається історії наживо, вона краще розуміє, чому важливо берегти свою мову, культуру та країну.

Учні повернулися до гімназії натхненні, усміхнені, а головне — багатші на нові знання та емоції. І, без сумніву, ще довго згадуватимуть цю мандрівку у світ козацьких бувальщин.