Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву – Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини – не повинно повторитися!
В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомаштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.
В нашій школі були проведені виховні години – «Це не повинно повторитися!», «Трагедія, історія, пам’ять», «Ціна чужої війни», «Голокост – шрам на серці людства», «Згадаємо жертв Голокосту»;. На уроках історії в 10-11класах розглядалися питання пов’язані з трагічними подіями Голокосту. У холі школи оформлено виставку – реквієм: “Пам’яті жертв Голокосту” . У бібліотеці школи відкрилася експозиція «Трагедія ХХ сторіччя»
Також з метою просвітницької роботи, ознайомлення учнів з трагічними сторінками історії та з нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 25.01 проведено радіо-лінійку.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…
0 коментарів